четвер, 13 березня 2014 р.

Казка в житті дитини

Казка.  Вона захоплює й полонить серця не тільки дітей, а й дорослих. Це особлива, вироблена віками форма художнього відображення життя, що супроводжує людину з дитинства.  Це перші і блискучі спроби народної педагогіки.  Народна казка потрібна кожній дитині як її насущний, духовний хліб, який ніколи не приїдається.  Адже казка зачаровує дитину образністю рідного слова,  красою співучої української мови.  Із золотої криниці рідних казок ми черпаємо скарби народної мудрості, благородства. А скільки дотепних висловів знайдемо в казках!  Скільки влучних слів запам’ятаємо! Як замилуємося красою живого народного слова!
Казка невіддільна від краси… За її допомогою дитина не тільки пізнає світ, а й відкликається на події і явища навколишнього світу, виражає своє ставлення до добра і зла. У казці вона вперше зустрічає уявлення про справедливість і несправедливість. Казки виховують любов до рідної землі, бо вони створені народом. Це духовне багатство духовної культури, пізнаючи яку,  дитина пізнає серцем рідний край,  народ.
"Казка – животворче джерело дитячого мислення.  Багаторічний досвід переконує, що інтелектуальні, моральні та естетичні почуття, які народжуються в душі дитини під враженням казкових образів,  стимулюють потік думки, що пробуджує до активної діяльності мозок, зв’язує повнокровними нитками живі острівці мислення. Під впливом почуттів дитина мислить словами.  В казкових образах – перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а і серцем", – писав  В.О.Сухомлинський.
Казка - це своєрідний сплав реальності й уяви,  життєвого досвіду та мрій народу.  Народна казка посідає важливе місце в навчально-виховній роботі початкової школи.  Адже в народній казці знайшли відображення взаємини між людьми, мораль і етика народу, картини з життя природи. Казки відзначаються великою простотою й дохідливістю розповіді, майстерним розгортанням сюжету, емоційною силою, яскравою образністю і барвистою мовою.   Тому вони користуються великою популярністю серед  дітей.
Найсуттєвішими особливостями казки як виду народної творчості, завдяки яким доцільно використовувати її у навчально-виховному процесі є:
-       фантазія, що надзвичайно імпонує молодшим школярам. Зокрема, звірі й птахи в казках розмовляють людською мовою;
-       наявність героїв (людей, тварин, птахів, рослин), вік, дії і вчинки яких відповідають вікові,  діям і вчинкам дітей молодшого шкільного віку;
-       гранична стислість казки і доступність її ідейного змісту свідомості дітей,  відповідність їхній психології.
За допомогою казок, які використовую у своїй роботі, дитині прищеплюються ввічливість, коректність у стосунках із людьми, працелюбність, любов до рідної землі.
 Широке використання казок у початковій школі зумовлюється тим,  що їх зміст викладений у цікавій формі. Існує чіткий поділ персонажів на добрих і поганих, сутність учинків яких легко розуміється дітьми і дає змогу визначити моральні якості кожної дійової особи.  Це полегшує правильну оцінку дітьми моральної цінності вчинку і дає змогу самостійно зробити висновки щодо правил культурної поведінки.
Казка - найважливіший помічник у розумовій роботі учня. Це можна простежити на різних етапах засвоєння нового матеріалу. Перший етап: розумова  робота  над  новим матеріалом, починаючи з уваги, яку                      К. Ушинський назвав дверима,  «через  які проходить усе,  що входить у душу людини із зовнішнього світу».
Поступово перший етап розумової праці переходить у другий - уяву. Саме під час роботи над казкою учень має можливість оживити матеріал, «наповнити його додатковою інформацією»,  «ввійти в нього».
Дослідження показали, що в періоди великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною, а запам’ятовування відбувається найінтенсивніше. Тепер уже другий етап розумової роботи над засвоєнням матеріалу переходить у третій - запам’ятовування (пам’ять). Тому слід створювати умови для запам’ятовування через казку.  Саме вона приваблює дитину своєю яскравістю, незвичайністю, зацікавлює маленького учня, зумовлює виникнення асоціації.
Під час запам’ятовування дитина логічно мислить. Отже, третій етап розумової праці вмішує у собі і четвертий - мислення.  Створення проблемної ситуації, а потім її роз’яснення - це вже робота логічного мислення.
Народні казки - перші підручники життя в кожній сім’ї.  І.Франко, високо оцінюючи казки, зазначав, що вони «вкорінюють» у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простоти й чарівної милозвучності. Казки сприяють розвитку в дітей творчої уяви, логічного мислення. «Казки доносять до серця і розуму дитини могутній творчий дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали, прагнення. Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона - творіння народу», - писав В. Сухомлинський.
Все це спонукає дітей до написання своїх власних казок.

Казка про те, звідки українці силу беруть.
Вирішив Іван одружитися. І пішов він по чужих землях шукати собі наречену.
Довго блукав по світу, доки не зустрів дуже гарну дівчину. Тільки не проста була ця дівчина! Це була дуже вередлива чужоземна царівна. Багато хлопців сваталося до неї, але жоден не зміг виконати і половини всіх її забаганок. А було їх тисяча та й ще одна.
Двом смертям не бувати, а однієї  не минати!
Прийшов Іван до царівни. Сподобався їй бравий козак, але від умов вона не відмовилася. Чого тільки не доводилося Іванові витримувати: і за перлинами в глибини морські пірнав, і зірки з неба діставав, і крізь хащі непрохідні пробирався, і з диким звіром братався. Руки-ноги ламав, кров’ю стікав, а вже тисячу справ виконав.  Прийшов до царівни за останнім ділом. Стоїть, чекає. Пожаліла дівчина українця і сказала:
- Шкода мені тебе. Багато ти, козаче, сили марно втратив, виконуючи мої завдання. Даю тобі останнє, найлегше, нікуди й ходити не треба. Ось просто зараз відмовся від своїх батьків, від своєї мови, від своєї України.
Усміхнувся козак, вклонився царівні, надів шапку, сів на коня – тільки вона його й бачила.
То ж все витримає українець, все зможе, але тільки тоді, коли в його серці живе любов до рідної землі, до батька й матері, які його зростили. Бо як дерево бере сили від свого коріння, так і людина тримається нездоланно, доки вона пам’ятає, якого вона роду-племені.
Корума Артем, 3-ій клас.

Таким чином, казка у навчальному процесі розвиває дитячу уяву, увагу, пам’ять, мислення, які допомагають учневі в оволодінні необхідним матеріалом.